Законопроєкт №15111-д: як зміниться оподаткування доходів через цифрові платформи
08 квітня 2026 року Верховна Рада України прийняла у першому читанні законопроєкт №15111-д від 06.04.2026, який фактично запускає нову модель оподаткування цифрової економіки в Україні
На перший погляд може здатися, що цей документ стосується лише великих маркетплейсів або IT-бізнесу. Насправді ж його вплив значно ширший: він зачіпає всіх, хто отримує дохід через інтернет — від оренди квартир до продажу речей або надання послуг через платформи.
Це один із тих законопроєктів, який змінює не просто правила, а сам підхід держави до контролю за доходами.
До цього моменту значна частина доходів, отриманих через цифрові платформи, залишалася поза прямим контролем податкових органів. Формально обов’язок декларувати такі доходи існував, але на практиці механізмів для системного контролю було недостатньо.
Запропоновані зміни кардинально змінюють цю ситуацію. Законопроєкт вводить механізм автоматичного збору та передачі інформації про доходи користувачів платформ як на національному рівні, так і в рамках міжнародного обміну (DPI).
Іншими словами, держава переходить до моделі, в якій доходи, отримані через цифрові сервіси, стають повністю прозорими.
Ключовою трансформацією є зміна ролі самих платформ. Якщо раніше вони сприймалися як технічний інструмент або майданчик для взаємодії користувачів, то тепер законопроєкт прямо закріплює за ними функцію податкового агента.
Це означає, що оператор платформи не просто “надає доступ”, а фактично включається у податкові відносини: він повинен ідентифікувати користувачів, знати обсяг їх доходів, утримувати податок і передавати інформацію державі.
З практичної точки зору це змінює архітектуру бізнесу платформ. Вони стають не лише IT-продуктом, а й суб’єктом із серйозним комплаєнсом і відповідальністю.
Законопроєкт охоплює досить широкий спектр діяльності. Йдеться не лише про класичні маркетплейси, а про будь-яку “звітну діяльність”, що здійснюється через платформу за винагороду.
До неї віднесено оренду нерухомості (як житлової, так і нежитлової), оренду транспортних засобів, продаж товарів і надання послуг
Таким чином, під нові правила підпадає і здача квартири через сервіс, і продаж товарів онлайн, і фриланс-послуги.
Водночас законопроєкт не лише посилює контроль, а й пропонує певну “угоду” для фізичних осіб. Якщо діяльність здійснюється в межах визначених умов (без найманих працівників, без підакцизних товарів, через офіційні платформи, із використанням банківських рахунків), застосовується спеціальний порядок оподаткування.
Фактично це спроба легалізувати частину доходів, які раніше перебували в “сірій зоні”, через відносно м’який податковий режим. Водночас ця модель працює лише за умови дотримання правил. У разі їх порушення особа втрачає право на пільговий режим і переходить на загальне оподаткування з обов’язком декларування доходів
Окремо варто звернути увагу на норму щодо незначних доходів: продаж товарів у межах приблизно 2000 євро на рік може не підлягати оподаткуванню. Проте це не означає відсутність контролю — інформація про такі доходи все одно буде доступна податковим органам.
Ще один важливий аспект — це рівень відповідальності, який покладається на операторів платформ. Законопроєкт передбачає суттєві штрафи за неподання або несвоєчасне подання звітності, а також за помилки чи неповноту даних.
Це означає, що платформи будуть зацікавлені у максимально точному зборі інформації та перевірці користувачів. Фактично вони стають “першою лінією контролю” для держави.
Для користувачів це матиме прямий наслідок: будь-яка діяльність через платформу буде проходити через процедури ідентифікації та обліку.
З точки зору фізичних осіб ключова зміна полягає у втраті “анонімності” доходів. Якщо раніше можна було розраховувати на те, що певні операції залишаться поза увагою, то тепер така модель фактично зникає.
Разом із цим з’являється і певна передбачуваність. Податок у багатьох випадках утримуватиметься автоматично, що зменшує ризики помилок або претензій у майбутньому.
Водночас для тих, хто системно отримує дохід через платформи, це сигнал переглянути свою модель роботи: чи відповідає вона умовам спеціального режиму, чи варто переходити на інші форми діяльності (наприклад, ФОП).
Для бізнесу цей законопроєкт означає необхідність глибокої трансформації. Платформи повинні будуть впровадити механізми ідентифікації користувачів (KYC), змінити договори та публічні оферти, налаштувати звітність і забезпечити відповідність податковим вимогам.
Це також вплине на бізнес-моделі: питання комісій, структури платежів, взаємодії з користувачами набувають нового значення з урахуванням податкового навантаження.
Висновок
Законопроєкт №15111-д — це не просто технічні зміни до Податкового кодексу. Це системний крок до повної прозорості цифрової економіки.
Держава отримує інструмент контролю за доходами, які раніше були складними для відстеження. Платформи отримують нову роль — податкових агентів. Користувачі — нові правила гри, де “непомітних” доходів фактично більше не існує.
Водночас це лише перше читання, і фінальна редакція може змінитися. Але вже зараз очевидно: підхід до оподаткування онлайн-доходів в Україні змінюється принципово.